Історії в тилу: Ігор

“Привіт. Мене звати Ігор. Я з Миколаївської області. До початку війни працював на віддаленій роботі, QA-тестувальником в проєкті спортивної тематики. Внаслідок вторгнення рашистів, вимушений був зупинити свою діяльність, а згодом й залишити майже повністю зруйновану квартиру. Після трьох тижнів в підвальному приміщенні, без тепла, світла та питної води, вдалось евакуюватися в більш безпечне місце. Дружину з дитиною посадив на потяг, та й пішов шукати притулок.

Я наразі займаюсь допомогою на кіберфронті: блокую ворожі пропагандистські канали в соцмережах, пишу листи впливовим людям, намагаюсь звернути їхню увагу на те, що відбувається в Україні та виконую іншу роботу в інтернет-просторі.

На "Роботу в тилу" натрапив в одному з телеграм-каналів. Я вирішив звернутися за допомогою до психолога. Саме тоді мені він був вкрай необхідним. І в той же день мені відповів професійний психолог-практик, який надав вичерпну відповідь на мої питання, і все це безкоштовно.

Ця історія зі зверненням надихнула мене теж допомагати іншим, робити це так, як я можу. Почав міркувати: чим я можу допомогти людям? Невдовзі, не без допомоги адміністрації "Роботи в тилу", я прийшов до ідеї публікації в своєму телеграм-каналі історій спортивних вболівальників, яких торкнулася війна. Окрім того, публікую також інформацію про наших вітчизняних спортсменів, які боронять нашу країну. Проєкт виявився успішним, то ж зараз думаю про те, щоб опублікувати на платформі "Робота в тилу" оголошення про пошук людей до команди, які б хотіли долучитися до цієї місії.

Так виходить, що я розпочав новий етап своєї боротьби, на який мене надихнула “Робота в тилу”: створив розсилку для футбольних вболівальників, яких торкнулася війна, та займаюсь її поширенням. Хочу щоб люди ділилися своїми історіями, а я б їх публікував у телеграм-каналі, щоб про ці історії дізнались всі.”